

Залежно від особистості, кожна людина обирає для себе одну з моделей поведінки при спілкуванні з іншими:
Агресію вираження власних поглядів і почуттів у манері, яка залякує, принижує або контролює інших людей;
Пасивність нехтування власними потребами та бажаннями, щоб догодити іншим;
Асертивність (наполегливість) чесне та доречне вираження почуттів, поглядів і потреб, упевненість та прямолінійність у спілкуванні з іншими.
Асертивність - це здатність відстоювати себе, впевнено говорити «ні», при цьому не порушувати кордонів інших і не впадати в крайнощі. Бути асертивним корисно і доречно в будь-яких стосунках в сім'ї, соціумі, у професійному колі.
Асертивність проявляється, коли ми:
Даємо іншим можливість закінчити свою думку, перш ніж почнемо самі говорити;
Відстоюємо позицію, що виражає наші почуття чи очевидні нам факти;
Грунтуємо свої рішення на тому, що вважаємо правильним;
Розглядаємо дружбу, як можливість дізнатися більше про себе та інших, обмінюватися ідеями;
Спонтанно та природно включаємось у розмову, користуючись помірним тоном і звуком голосу;
Намагаємося зрозуміти почуття інших перед тим, як висловлювати свої власні;
Намагаємося уникнути неприємностей та незручностей висловлюючи та обговорюючи проблеми до того, як вони виникають;
Прямо та чесно розглядаємо проблеми та рішення;
Вважаємо себе сильними та здібними, але загалом рівними більшості інших людей;
Приймаємо відповідальність з урахуванням власного стану, своїх потреб та прав.
Які права має асертивна людина?
Ти маєш право оцінювати власну поведінку, думки та емоції, а також брати відповідальність за їхнє вираження та наслідки цього;
Ти маєш право не пояснювати причини своєї поведінки або виправдовуватись;
Ти маєш право обдумати, чи є ти відповідальним/ою за пошук рішень до проблем інших людей;
Ти маєш право змінити свою думку;
Ти маєш право робити помилки і нести відповідальність за них;
Ти маєш право сказати: «Я не знаю»;
Ти маєш право не залежати від ставлення до тебе інших людей;
Ти маєш право ухвалювати рішення, які здаються нелогічними;
Ти маєш право сказати: «Я не розумію»;
Ти маєш право сказати: «Мене це не турбує».
Як формувати навички асертивної поведінки?
Говоріть чесно, відверто. Уникайте слів, які можуть бути використані проти вас чи когось іншого. Не перебивайте. Говоріть про те, що розлютило;
Нічого не приймайте особисто. Вчинки інших не ваша провина. Коли виникає проблема, зосереджуйтесь на її вирішенні, а не на пошуку винних;
Не припускайте. Знайдіть у собі мужність поставити запитання чи попросити те, чого хочете. Спілкуйтеся з іншими відверто, щоб уникнути непорозумінь та драматизму.
Тільки поважаючи одночасно себе та інших, можна досягнути асертивного мислення (я важливий і ви також).
Тренуйтесь у життєвих ситуаціях відстоювати себе гідно або звертайтеся до наших психологів, які допоможуть навчитися зберігати власні кордони та відстоювати свої інтереси.