Не хочу у дитячий садок (порушення адаптації).

Розлад (порушення) адаптації — психічний розлад, що виникає під впливом труднощів із пристосуванням до суттєво нових життєвих обставин.

Які ознаки дезадаптації (порушення адаптації)?

1. Намагається прямо вмовити батьків не йти у дитячий садок;

2. Шукає аргументи: болить живіт, симулює кашель;

3. Активно супротивиться плаче та закатує істерик;

4. Затягує ранковий ритуал збору у садок;

5. У дитини змінюється поведінка, наприклад, вона стає сумною чи агресивною;

6. Не бажає розповідати про садок;

7. Постійно скаржиться на всіх учасників освітнього процесу;

8. Часто хворіє.

Які причини дезадаптації?

1. Зміна обстановки адаптаційний синдром. У садочку режим дня, що відрізняється від домашнього, немає рідних, незнайомі діти та вихователі, необхідність слухати «чужих» дорослих, різке зниження уваги.

2. Авторитарна особистість вихователя. Це педагог який вимагає

абсолютного підкорення від дитини.

3. Неправильний педагог. Що це означає:

• Педагог робить зауваження тільки одній дитині, навіть коли

  двоє неправі;

• Вішає ярлики на дитину;

• Принижує гідність дитини;

• Фізичні покарання, або покарання сильніші за провину;

• Ігнорує питання, побажання, потреби дитини;

• Не помічає позитивні вчинки.

4. Проблеми з харчуванням, коли їжа у садку несмачна чи не улюблена

5. Сон та прогулянки

6. Гіперопіка у родині тобто надмірна прив'язаність дитини до мами чи до іншого члена родини. Така дитина несамостійна, тривожна, безініціативна та боязлива. Зазвичай, у такій родині тривожна мама.

7. Дитину дражнять, а дитина дуже чутлива до образ і не може за себе постояти.

Навіщо дитячий садок?

1. Дитина вчиться спілкуватися;

2. Вивчає соціальні норми;

3. Вчиться пізнавати авторитет «чужого» дорослого;

4. Розвивається як особистість;

5. Отримує важливі знання та досвід;

6. Стає самостійною;

7. Батьки можуть працювати.

Найкращий вік для початку відвідування дитячого садка?

Найкращий вік для садка від 4-х років. Чому у 4 роки? Бо в 4 роки закінчується криза, яка починається при нормальному розвитку у 3 роки, а будь-яка криза супроводжується проблемами у поведінці, свавіллям, агресією, впертістю, збільшення страхів.

До 3-х років дитина емоційно залежить від матері, дитина і мама ніби одне ціле. Дитині важко перенести розлуки з найріднішою лю- диною, через те і виникають проблеми з адаптацією.

До 1 року дитину взагалі не можна залишати більш чим на 8 годин, тому що це може привести до розвитку невротичної особи- стості.

А от у 4 роки діти менш вразливі, їх нервова система більш ста- більна, вони краще засвоюють правила, можуть розповісти, як до них відносяться у садочку діти та педагоги.

Але, якщо ж все-таки виходу немає, ї існує необхідність по різних причинах, то можна віддати у ясельну групу у 2 роки, але потрібно бути готовими, що адаптація буде проходити важко. Тут існує нюанс темперамент дитини. Деякі батьки розповідають, що їх діти навіть у 2 роки нормально пройшли адаптацію, це зазвичай сангвініки. А от у ді- тей-меланхоліків навіть у 5 років бувають проблеми із звиканням до дошкільного закладу.